Tribute to

[Saibou]

Вот в задницу такие выходные.
Нужен настоящий отдых - с сидением дома за ноутбуком и чтивом. А так я и на работе больше сплю, получается...[
Мечусь по друзьям, все чем дальше - тем сумбурнее. Продолжаю ждать знака свыше.
В числе прочего - попала в руки книга, которую я прочла лет 5-6 назад, "Поклоніння ящірці" Любка Дереша. Стало интересно, чем же он меня так зацепил, еще в бытности подростком? Открыла.

"...Ми будемо втікати. Все життя. Від мудрості натовпу й порад родичів.

Будемо носити цеглу й будувати високі мури.

Місто, приховане туманом, цим незрадливим сторожем секретів, все ще перебувало в стані алкогольного токсикозу після вчорашнього гуляння. Річка під мостом стала повноводною і брудною від потоків з гір. Довкола, наче лялечка, сулася холодна тиша.

Я думав, як же воно все-таки легко: ставати поганим. Та хіба ми дійсно були поганими дітьми? Всілякі тітоньки з вуйчиками ох як кричатимуть на нас, коли дізнаються, що отой блакитноокий симпатюлька з не менш блакитноокою кралечкою (справжній пупсик!) вкупі з гітлер-юґендом Хіппі зробили цього літа. Для них ми криваві виродки, гаспидові діти, які безжально вбили свого товариша, хорошого друга, прекрасну людину, надзвичайно обдаровану дитину, чуйного сина й люблячого внука, законослухняного обивателя й заслуженого мешканця Міднихів Бук Федька Кругового.

“Ви чули? Федька застрілили! — Господи, Федька?! Як у когось тільки змогла піднятися рука! Це... це була золота дитина! Такий слухняний... Завжди чемний і ввічливий. Боже, Боже, куди котиться наш світ?”

Достоєвський написав цілу книжку про переживання чувачка, котрий уколошкав стареньку. Ми вбили й нічого не відчули.

Покоління байдужих. Покоління пофіґістів. Але то тільки зовні. Всередині муру ми існуємо, ба навіть живемо.

Чи я шкодую за накоєним? Ні.

Чи мене якимось чином це зачепило?

Ні. Мене це абсолютно не гребе."

 

 

@музыка: Otto Dix - Орфей

@настроение: спать хочу, чо

@темы: =записки психиатру=

Comments

[[Sei]]

право же - просто заинтриговала отрывком этом х)

[Saibou]

оооо, так почитай
Дереш один из моих любимчиков. Первый свой роман "Культ" он написал в 16 лет, и тот если не гениален, то уж точно достоин места на полочке. Тем более мозг сносит сразу и качественно ;]

[[Sei]]

с удовольствием)
тем более, я давно ничего не читала на родном украинском - будет полезно восполнить пробел)

[Saibou]

~Sei,
У нас же так много хороших авторов!.. Тт
современников xD!

[[Sei]]

Saibou, да...последний год я неудачник, который мало читает +_+
зато, теперь буду знать с чего начать, спасибо)

[skazo4ki]

Saibou наверное я тоже почитаю = )
мне определенно нравится этот пофигизм = ))

[Saibou]

~Sei, ты не одинок, бро =___= гордится нечем, но у меня из-за работы не остается времени.

skazo4ki, почитай-почитай, но лучше начни с Культа, Дереш писал его, вдохновленный Лавкрафтом, Хендриксоном, и еще сонмой всего, в итоге получился винегрет, но винегрет первосортный :3

[Yuta Mori]

Для меня самый лучший отдых это возможность спать с выключенным будильником

[Saibou]

Harima Hario, со мной не прокатит, я не знаю меры и могу проспать сутки...

[Yuta Mori]

Saibou, тогда голова начинает бо бо